Fufel 最近的评测

Wolfenstein: The Old Blood — це відверта данина оригінальній частині серії. В грі чітко відчуваються знайомі стежки, ті самі сюжетні посили та навіть структура рівнів. Момент в кінці з підготовкою висадки дуже нагадує аналогічну сцену з класики — приємний реверанс у бік витоків.

Гра фактично розділяє історію разом із The New Order, виступаючи як окремий шматок до основних подій. Оригінальна частина була довшою, але тут усе подано компактніше, без втрати атмосфери.
Загалом, якщо брати "перезапуск" ізольовано в вакуумі, то вийшла навпрочуд багатий самостійний всесвіт, де кожен персонаж відчувається важливим.
Це не кат-сцени з оригіналу, де у тебе брифінг від дядька в окулярах і одразу стрілянина.

Гра приємно дивує тим, наскільки добре вона передає дух Return to Castle Wolfenstein — від знайомих маршрутів до загальних сюжетних мотивів. Атмосфера класичного шутера витримана як слід, при цьому проходиться все значно легше і не так “душно”, як у деяких наступних частинах. Хоч гра і коротша та менш масштабна, це компенсується динамікою та відсутністю затягування, а приблизно за 10 годин можна спокійно закрити все разом із колекційними предметами та випробуваннями без зайвого напрягу.

Це не революція, а якісний триб’ют класиці. Якщо подобалась оригінальна частина — зайде без варіантів. Швидко проходиться, не перевантажує і залишає приємне відчуття.

8/10

Загалом, цікаво

Красива графіка
Класне занурення
Автентичність локацій


Запуск компьютеру або терміналу це 5 секунд анімації, особливо це відчувається в місіях, де треба щось швидко включити чи відкрити, в той момент, як на тебе йдуть кодлом андроіди. Але міні-ігри ще більш менш, однозначно підвищуює рівень IQ.

Про швидкий біг(SHIFT) можете забути, ти пробігаєш 10 метрів і тобі за спину миттєво падає Чужий і після цього вантажимо останній сейв. ТОМУ, Готуйтесь до того, що всю гру ви будете ходити пішки або гуском, бо по-іншому, на жаль, ніяк.


Зброя зроблена виключно для галочки, що вона є.
Стріляв пару раз з револьвера на початку гри, основним засобом в руках залишається вогнемет, бо тільки вогнем можна цю ДУХОТУ відганяти.
На отсанньому рівні складності інвентар був забитий ресурсами і патронами під кінець гри.
Судячи з того що є досягнення "Нікого не вбивати", то цю гру можна пройти тільки з вогнеметом або коктейлями молотова.


Чим далі проходиш гру, тим сильніше стає твоє спорядження: від звичайного ключа до ультра-різака по металу.
Все б нічого, бо це нормальна практика, але двері, які ти можеш відчинити late game предметами ти можеш помітити ще на початкових місіях.
Тому, якщо хочете позбирати collectibles, почитати записи в терміналах - готуйтесь що на останніх місіях ви будете повертатись в таку ДУПУ корабля, просто щоб відкрити раніше недоступну двері, що можна з глузду з'їхати. І це все супроводжується гімну, яке падає на тебе зверху вентиляції та андроідами, яких ти по 5 кругу в тій локації перебив.
Такий примітивний челендж, але даємо знижку на рік випуску.


Якщо пропустили свого часу цю гру і очікуєте шедевру, то не накручуйте собі.
Гра 2014 року, механіки геймплею та поведінка ботів відверто застарілі.
Тільки якщо жадаєте жахів та подобається всесвіт Ксеноморфів - оу єс.

Напочатку щось непогане, потім набридає вся бойова механіка.
На якомусь з рівнів я взагалі лазив по вентиляціям хвилин 5-10, просто затиснувши W. ГЕЙМДИЗАЙН ЫЫЫ

Епогей сміттєвої бойової системи настає, коли вороги починають мутувати і їм треба стріляти в груди, в той час як комбо-механіка сама за тебе наводить приціл на кінцівки і це ніяк не вимикається.
Також не зрозумілі хітбокси, наводиш на голову пістолет, стріляєш, а ворогу взагалі пофігу, він біжить на тебе.
Я довше зачищав рівні від монстрів аніж дивився катсцени.

Купа помітних багів, які прям хочеться ткнути тестувальникам і розробникам в обличчя, але вони хіба що підітруться, а я підітрусь цією грою.

Гру пройшов до половини, просто набридло іноді починати з самого початку кожного чекпоінта і лупашити кожного монстра по 1хв+.

Не рекомендую до покупки, навіть на знижках. Це не резідент і не дедспейс, це лайно.

норм

Якщо ви шукаєте щось на кшталт VISAGE, то коротка відповідь – це не воно

Гру пройшов дуже швидко, всього за ~4 години, що досить мало.
Саунддизайн слабенький, іноді випадкові звуки, такі як скрип, писк і т.д., зовсім не вписуються у оточення. Амбієнтний супровід здався зайвим, краще було б залишити тишу замість тупого гудіння та натяжної мелодії.

Трясіння камери - справжня нудота, камера рухається дивно, ніби ти іграшка з лобового скла далекобійника.

Механіка фотографування не виправдала себе.
Все, для чого вона тут зроблена - жорстко трясти екран, аби підгрузити нову локацію чи текстури.

Скрімери не надто лякають, оскільки коли вони з'являються, гра зупиняється на півсекунди, можливо, через те, що вона зберігається на жорсткому диску, але я не впевнений в цьому.

VISAGE в плані гри та занурення зроблена приємніше та цікавіше.
Навіть не знаю, як їх порівняти, оскільки VISAGE зроблена на кілька рівнів якісніше за цю гру.

з фотіком клацать в темному колідорі ото жесть)
а загалом, під банку і рево нормально піде

В Crash Bandicoot я грав ще на PlayStation 1, коли мені було років 5, може більше, важко згадати, і з того часу ця гра ніколи мене не покидала. Я перепроходив всі 3 частини на PS1 декілька разів, після PS1, я проходив трилогію на PSP, я проходив трилогію на емуляторі на PC, я проходив перевидання N.Sane Trilogy.

Але є одне АЛЕ, це все були одні і ті самі ігри тож колись вже мав урватися терпець і вона могла набриднутицього не сталося.

І от, нарешті, вийшла нова гра в класичному сетінгу про того самого червоного бро і у мене змішані відчуття.




Нова частина виглядає як така, що люди, які теж виросли разом з цією грою, вже виросли, отримали відповідні професії і їм пощасливилось попасти на проект зі створення нової частини і люди із задоволенням над нею попрацювали. Нові механіки з унікальними масками, глибокий дизайн рівнів, грабельні другорядні персонажі зі своєю історією, яка перетинається з головними героями, ну і звичайно, класничний геймплей креша.

Давайте по порядку.



Що ж там за унікальні маски?

Щоб не спойлерити сюжет, то коротко: Ука-ука має своїх корефанів в інших вимірах і вони будуть вам іноді допомагати проходити частину рівня.

Є маска, яка сповільнює плин часу на пару секунд, ви можете за цей час стрибнути на ящик з нітро і відстрибнути назад, нітро не встигне здетонувати і залишитесь живі :)

Є маска, яка перемикає гравітацію, це взагалі дуже незвична наркоманія маніпуляція свідомістю.

Про інші маски я не стану розповідати, краще спробувати самому.



А що там за дизайн рівнів?

Оце моє улюблене. Рівні досить прикольно промальовані і дуже класно написана музика під них, а головне – вона досить унікальна і не проста мелодія на повторі, яке це було в попередніх серіях. Звуковий супровід змінюється протягом всього рівня, на одній частині була спокійна мелодія, а в іншій частині додається якийсь такт під який ви маєте стрибати і це круто, хіба ні?
А ось інший приклад, на одному з рівнів грають музиканти і коли ви проходите рівень стрибаючи по їх барабанах, то звук стає такий ніби ви з ними в одній трупі, але єдиний хто не попадає в ноти і хочеться скоріше пройти вже цю частину аби не позоритися.
Чи може відбиток пазурами динозаврів, який вказує правильно траєкторію для падіння вниз?


Грабельні другорядні персонажі?

Так, додались окремі рівні, на яких можна пограти за Кортекса, Дінґо або Тавну. У них свої особливості, хтось не може робити подвійний стрибок, хтось може стріляти з пістоля, а хтось просто намалював фурі і додав це в гру xD

Окрім самого геймплею, ці рівні напряму перетинається з сюжетом. Ти наче вивчаєш закулісся рівнів, починаєш розуміти чому корабель вибухнув або хтось вистрілив з гармати. Якогось вагомого імпакту на сюжет це не викликає, але кат-сцени в цих рівнях гуморні.




Загалом, у мене залишився якийсь осад незрозумілого характеру, якому я не можу знайти пояснення. Нові механіки з масками, нові персонажі, нові рівні, але? Але цього мало, як на мене. Це все ті ж кристали, які треба зібрати, це все ті ж забіги на час після проходження сюжету, це все ті ж стрибання по коробкам. Це все те саме що і було у попередніх трьох частинах. До того ж, мені здається, що ця частина вийшла легшою за попередні три.

Нові рівні не відчуваються новими, механіку подорожами по рівнях взяли з Креша 1, тематику рівнів зібрали з усіх трьох попередніх. Тут є і зима(Креш 2), типу пустеля(Креш 3), втеча від чогось великого що біжить за тобою(класика), поїздка на ведмежа, болото, їзда на серфінгу з турбо, космічні рівні. Цей список не виглядає як щось нове, а хотілося б.

До цього я вихваляв дизайн рівнів, але і тут є нюанс.

По класиці десь заховані кольорові рубіни, але не зрозуміло навіть на яких вони рівнях. Кому спаде на думку роздивлятися текстуру стіни щоб знайти на ній підказку? А чи будете ви роздивлятися її в самому кінці рівня? Та ніхто цим не займатися не буде, всі просто нагуглять та і на цьому все. Особисто я знайшов жовтий гем випадково, просто стрибнувши дуже високо, бо думав що там захована коробка.

Кому цікаво пошукати самому, просто напишу список рівнів на якому їх можна відшукати:

• N.Sanity Peak(red)
  
  
• Hit the Road(green)
  
  
• Draggin' On(blue)
  
  
• Run It Bayou(yellow)

Також з'явилась варіація рівнів так звані N. Verted рівні. Там замість фруктів Вумпа з'являється виноград, рівні дзеркально відображені і застосований деякий кольоровий фільтр з різними ефектами. Ну і захований додатковий гем знаходиться в іншому місці від оригінального рівня. Навіщо це було зроблено? Мені не зрозуміло, це не виглядає як ще привід ЩЕ РАЗ пройти рівень на який ти до цього витратив годину або більше. Захований гем в цьому випадку шукати взагалі немає бажання, просто ідеш в гугл і дивуєшся абсурдності як він захований, навіть якщо ти дуже уважно проходиш рівень 100% пропустиш цю фігню. Воно може бути десь в текстурах, може бути за якимось куточком, може бути взагалі на такій частині рівня що ти навіть не думав що туди можна цибнути і не вмерти. Як на мене, можна було обмежитись просто вибором кольорового фільтра для рівня, як це зроблено зі скінами головних героїв.




Попри всі плюси та мінуси, я радий тому що креш не залишився на полицях історії як ексклюзив для PlayStation1, я радий що серія отримала нове життя, якось розвивається і схоже, що це не остання частина в цій серії ігор. Якщо вам зайшов римейк оригінальної трилогії N. Sane Trilogy, то і ця частина не залишить вас байдужим.

Чи варто витрачати на неї 600+ грн на розпродажі? Це вирішувати особисто вам. На мою думку, ціна дещо завищена для такого типу ігор, але як виправдання можу відмітити що я не помітив якогось роду багів чи вильотів з гри. Любов не купиш.



Дякую, що дочитали до кінця!

Вперше я пограв в цю гру в далекому 2008 році. У мого одноклассника з'явилась ця гра і, ВАУ, вона йшла без диску. Як зараз пам'ятаю, що це було шось типу від Фаргуса або шось інше, але локалізовано було написано КРИЗИС. Ще й на додачу це була гра з модом, де кількість ворогів була х10. Я її пройшов і думав: "Шедевр". Ну от дійсно, ви можете згадати гру 2008 року яка вигладяла ОСЬ ТАК? З величезною відкритою локацією, з різноманітною зброєю, не крінжовий Sci-Fi сеттінг?
В ті часи, не дуже виділялися якісь провали на старті, тоді навіть кількість продажів публікувалась в ігрових журналах. Інформації щодо новинок отримували "сарафаним радіо" і грали буквально в будь що. Тоді здавалося це відвал всього і що могло спотворити ті враження наївного хлопчика, який чекав щоб закінчилися уроки в школі та бігом додому проходити кризу..


Перевидання? Ремастер? Що це взагалі таке? Я відверто не розумію. Анімації з 2008, діалоги з 2008, баги з 2008 і ще багато чого з 2008. Пройшло 12 років і що змінилось? Додали в CryEngine нові фічі і просто перезібрали старий проект? З'явився кривий Ray-Tracing, який барахлить крізь дерева?
Від ботів підгорає дупа, попадуть всіма патронами, виходять стрейфом за стіною і дають в жбан, бачать тебе в кущах за кілометр. Як це можна витримати? Геймплею на 8 годин, босс-файти абищо і тд і тп.
Можна продовжувати довго і це – погано. За 12 років жодного прогресу, все те, що продається з цією грою під грифом "перевидання" існувало ще 5 років тому на різноманітних сайтах з модами.
Жодного прогресу чи покращення в саунддизайні, мінімальні покращення в графіці, жодних покращень в поведінці AI, жодного прогресу по переходу від кінематографічної сцени в геймплей, як було все рвано так і залишилось. Абсолютне розчарування та збентеження.


Я не рекомендую купляти цю гру, якщо вами керує ностальгія та є приємні надії що ця гра – це щось нове.
Вона не вартує жодної витраченої гривні, вона навіть не вартує того щоб вставити диск в комп'ютер аби її встановити.
Занадто далеко залишилась "природа" цієї гри. Нехай вона там і залишається.

Перший раз пройшов цю гру в далекому 2017 році, коли вийшла нова частина серії та на розпродажі була смачна ціна.

З тих часів мені запам'яталося те, що я не дуже розбирався як грати і бомбив на те що мене вбивають капітани. Минулого разу я пробіг сюжет без доповнень ~20 годин. Цього разу я пройшов сюжет (вдруге) і всі доповнення, на випробування вже не вистачило "бажання" тому я їх скіпнув. Загалом на весь геймплей в 2023 році я витратив приблизно 38 годин. Також зробив деякі ачівки, які легше зробити при проходженні сюжету та доповнень.
У цілому, геймплей набридає ще на першій локації. На превеликий жаль, зараз гра виглядає без заманухи, але в 2014 це було щось! Сюжетна лінія досить прикольна, сценаристи не сильно контраверсійно подали історію в розрізі з історією Володара перстнів, — це можна сміливо назвати спін-оффом для всесвіту Середзем'я. Досить цікаво читати про артефакти які ти знаходиш вільно блукаючи на локації та співставляти це в історії, яка розгортається в доповненнях трохи пізніше. Це не атсасін крід де на 1кв.м розкидано 20 сундуків в кожному з кутків будинку. Тут все виважено, ти навіть не помічаєш як зібрав 2 артефакти на локації і це добре, ця гра не про збір collectibles. Саундтрек як на мене слабуватий, коли ти фрі роумиш по світу, а от коли махач, то там вже саунддизайн гідний уваги. Загалом, увесь геймплей базується на тому щоб битися з ордами орків і серед них трапляються більш "круті" орки з яких падають руни, які вставляєш собі в зброю. Після проходження сюжету робити власне у відкритому світі більше нічого. Для гри є безкоштовне длс з 4к текстурами, але навіть 4к виглядають не дуже красно і ти не кажеш собі "Вау". На максимальній графіці і з роздільною здатністю 1440р гра не видає більше 100фпс (3080ti + ryzen 5 3600) , є підозра що просто ігровий рушій не передбачав такі вимоги для часів коли ігра була випущена.


Якщо скучив за всесвітом Володара перстнів, то цілком. Проходження цієї гри втамує бажання переглянути фільми, але ненадовго :)

Варто відзначити, що з 2017 року в грі прибрали деякі фішки, як, наприклад, завдання Вендети — це коли ти мстишься орку який тебе вбив. Більше того, капітанів та ватажків можна було перенести до нової частини серії. Щодо цих диприкейтнутих фічей є попередження розробника (пошук в допомогу).

Якщо у тебе ігрова криза і не знаєш в шо пограти, а цю гру відкладав "на трохи згодом", то сміливо скачуй. За 3 вечори ти її повністю пробіжиш та отримаєш задоволення та спокій на душі.

Поставлю палець вгору, бо особисто мені ця гра сподобалась навіть пройшовши її вдруге. А от чи рекомендувати її незнайомим людям?
Поціновувачі всесвіту Середзем'я зроблять свій вибір і не читаючи рецензії, а от для інших просто питання – а воно вам треба?



Дякую, що дочитали до кінця!

подобається