"Бо не забуде стрільця Україна з золотим левиком на рукаві."

Там у долині, при білім Сонці
Вітер гуляє в зеленій траві.
Там вийшли маршем молоді хлопці
З "золотим левиком" на рукаві.

Прости кохана, що тя покинув.
Може повернусь, а може ні.
Йду воювати за Україну
З "золотим левиком" на рукаві.

Насуне хмара, стримать не сила
Червону смерть у москальськім вбранні.
Заплаче мати, згадавши сина
З "золотим левиком" на рукаві.

Небо розріжуть смертельні кулі,
Стрільнами зорано землю в крові.
– По що вмираєш, молодий хлопче
З "золотим левиком" на рукаві?

– Я не вмираю, лиш тільки гину.
Маковим цвітом зросту у траві,
Бо не забуде стрільця Україна
З "золотим левиком" на рукаві.