ліпшого незнаву за кавіль думаву його жадаву би чорний був такой ги смола муцнов би вочи лізли із чола вон пахне так што до сусіду чути а ко не вірує то мое си іззути смакує кавіль ми горячий і студений гурький солодкий і не до цукрений іс кавільом я зачинав удинь про мене гун ги беньдзен у вугинь і засьця кавіль п'є з перед роботи про силу у руках дає аж до німоти до вечера я прумкну їх ци 6 ци 7 і ніч мене хібить сивит ковам усім од кавіля мя не трясе і серце вон не скаче най лакомится тот

кого не п'є най плаче я кавіль чорний аж ня морить а дохтор что вун чкодить най говорить я кавіль смачно сербаву од нього радость маву хуснує вун мені сесе на бетон знаву про мене чорний кавіль то сятоє і де бим го не пив уся домі смачноє од цицьки я на чорний кавіль звик на нього дяку маву ги на корову бик вун ми ся снить я пю йо шей у снови про мене чорний кавіль тая хустка псови откажуся од фриштика полуденька вечері без кавілю мене штимує ги без фуркіту звєрі